Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

капли в рот не взять

  • 1 капли в рот не взять

    КАПЛИ <НИ КАПЛИ, МАКОВОЙ РОСИНКИ> В РОТ НЕ БРАТЬ/НЕ ВЗЯТЬ со//
    [VP; subj human; more often impfv; in var. with капли, капли always precedes the verb]
    =====
    not to drink alcohol at all. X капли в рот не берет X doesn't touch (take) a drop; X never touches (takes) a drop; [in limited contexts] X is a teetotaler.
         ♦ Начинаю понимать его тактику. И до меня постепенно доходит, что министерский ум в данном случае не у моего брата Лёвы, а у пропойцы Терещенко, который, кстати сказать, во время процесса не взял в рот ни капли... (Рыбаков 1). I began to understand his tactics, and to see that it wasn't Lyova who had the mind of a politician, in this case, but the old boozer Tereshchenko, who, incidentally, didn't touch a drop during the entire trial (1a).
         ♦ "Вот что значит трезвость, - отвечал мне старик, - он капли вина в рот не берет" (Герцен 1). "That's what sobriety does," the old man answered, "he never takes a drop of liquor" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > капли в рот не взять

  • 2 ни капли в рот не взять

    КАПЛИ <НИ КАПЛИ, МАКОВОЙ РОСИНКИ> В РОТ НЕ БРАТЬ/НЕ ВЗЯТЬ со//
    [VP; subj human; more often impfv; in var. with капли, капли always precedes the verb]
    =====
    not to drink alcohol at all. X капли в рот не берет X doesn't touch (take) a drop; X never touches (takes) a drop; [in limited contexts] X is a teetotaler.
         ♦ Начинаю понимать его тактику. И до меня постепенно доходит, что министерский ум в данном случае не у моего брата Лёвы, а у пропойцы Терещенко, который, кстати сказать, во время процесса не взял в рот ни капли... (Рыбаков 1). I began to understand his tactics, and to see that it wasn't Lyova who had the mind of a politician, in this case, but the old boozer Tereshchenko, who, incidentally, didn't touch a drop during the entire trial (1a).
         ♦ "Вот что значит трезвость, - отвечал мне старик, - он капли вина в рот не берет" (Герцен 1). "That's what sobriety does," the old man answered, "he never takes a drop of liquor" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ни капли в рот не взять

  • 3 капли в рот не брать

    КАПЛИ <НИ КАПЛИ, МАКОВОЙ РОСИНКИ> В РОТ НЕ БРАТЬ/НЕ ВЗЯТЬ со//
    [VP; subj human; more often impfv; in var. with капли, капли always precedes the verb]
    =====
    not to drink alcohol at all. X капли в рот не берет X doesn't touch (take) a drop; X never touches (takes) a drop; [in limited contexts] X is a teetotaler.
         ♦ Начинаю понимать его тактику. И до меня постепенно доходит, что министерский ум в данном случае не у моего брата Лёвы, а у пропойцы Терещенко, который, кстати сказать, во время процесса не взял в рот ни капли... (Рыбаков 1). I began to understand his tactics, and to see that it wasn't Lyova who had the mind of a politician, in this case, but the old boozer Tereshchenko, who, incidentally, didn't touch a drop during the entire trial (1a).
         ♦ "Вот что значит трезвость, - отвечал мне старик, - он капли вина в рот не берет" (Герцен 1). "That's what sobriety does," the old man answered, "he never takes a drop of liquor" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > капли в рот не брать

  • 4 маковой росинки в рот не взять

    КАПЛИ <НИ КАПЛИ, МАКОВОЙ РОСИНКИ> В РОТ НЕ БРАТЬ/НЕ ВЗЯТЬ со//
    [VP; subj human; more often impfv; in var. with капли, капли always precedes the verb]
    =====
    not to drink alcohol at all. X капли в рот не берет X doesn't touch (take) a drop; X never touches (takes) a drop; [in limited contexts] X is a teetotaler.
         ♦ Начинаю понимать его тактику. И до меня постепенно доходит, что министерский ум в данном случае не у моего брата Лёвы, а у пропойцы Терещенко, который, кстати сказать, во время процесса не взял в рот ни капли... (Рыбаков 1). I began to understand his tactics, and to see that it wasn't Lyova who had the mind of a politician, in this case, but the old boozer Tereshchenko, who, incidentally, didn't touch a drop during the entire trial (1a).
         ♦ "Вот что значит трезвость, - отвечал мне старик, - он капли вина в рот не берет" (Герцен 1). "That's what sobriety does," the old man answered, "he never takes a drop of liquor" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > маковой росинки в рот не взять

  • 5 ни капли в рот не брать

    КАПЛИ <НИ КАПЛИ, МАКОВОЙ РОСИНКИ> В РОТ НЕ БРАТЬ/НЕ ВЗЯТЬ со//
    [VP; subj human; more often impfv; in var. with капли, капли always precedes the verb]
    =====
    not to drink alcohol at all. X капли в рот не берет X doesn't touch (take) a drop; X never touches (takes) a drop; [in limited contexts] X is a teetotaler.
         ♦ Начинаю понимать его тактику. И до меня постепенно доходит, что министерский ум в данном случае не у моего брата Лёвы, а у пропойцы Терещенко, который, кстати сказать, во время процесса не взял в рот ни капли... (Рыбаков 1). I began to understand his tactics, and to see that it wasn't Lyova who had the mind of a politician, in this case, but the old boozer Tereshchenko, who, incidentally, didn't touch a drop during the entire trial (1a).
         ♦ "Вот что значит трезвость, - отвечал мне старик, - он капли вина в рот не берет" (Герцен 1). "That's what sobriety does," the old man answered, "he never takes a drop of liquor" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ни капли в рот не брать

  • 6 РОТ

    Большой русско-английский фразеологический словарь > РОТ

  • 7 ВЗЯТЬ

    взять и
    что взять

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ВЗЯТЬ

  • 8 КАПЛИ

    Большой русско-английский фразеологический словарь > КАПЛИ

  • 9 маковой росинки в рот не брать

    КАПЛИ <НИ КАПЛИ, МАКОВОЙ РОСИНКИ> В РОТ НЕ БРАТЬ/НЕ ВЗЯТЬ со//
    [VP; subj human; more often impfv; in var. with капли, капли always precedes the verb]
    =====
    not to drink alcohol at all. X капли в рот не берет X doesn't touch (take) a drop; X never touches (takes) a drop; [in limited contexts] X is a teetotaler.
         ♦ Начинаю понимать его тактику. И до меня постепенно доходит, что министерский ум в данном случае не у моего брата Лёвы, а у пропойцы Терещенко, который, кстати сказать, во время процесса не взял в рот ни капли... (Рыбаков 1). I began to understand his tactics, and to see that it wasn't Lyova who had the mind of a politician, in this case, but the old boozer Tereshchenko, who, incidentally, didn't touch a drop during the entire trial (1a).
         ♦ "Вот что значит трезвость, - отвечал мне старик, - он капли вина в рот не берет" (Герцен 1). "That's what sobriety does," the old man answered, "he never takes a drop of liquor" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > маковой росинки в рот не брать

  • 10 К-60

    КАПЛИ (НИ КАПЛИ, МАКОВОЙ РОСИНКИ) В РОТ НЕ БРАТЬ/НЕ ВЗЯТЬ coll VP subj human more often impfv in var. with капли, капли always precedes the verb) not to drink alcohol at all.
    X капли в рот не берет — X doesn't touch (take) a drop
    X never touches (takes) a drop (in limited contexts) X is a teetotaler.
    Начинаю понимать его тактику. И до меня постепенно доходит, что министерский ум в данном случае не у моего брата Лёвы, а у пропойцы Терещенко, который, кстати сказать, во время процесса не взял в рот ни капли... (Рыбаков 1). I began to understand his tactics, and to see that it wasn't Lyova who had the mind of a politician, in this case, but the old boozer Tere-shchenko, who, incidentally, didn't touch a drop during the entire trial (1a).
    «Вот что значит трезвость, — отвечал мне старик, - он капли вина в рот не берет» (Герцен 1). "That's what sobriety does," the old man answered, "he never takes a drop of liquor" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > К-60

  • 11 умшашке чӱчалтышымат налаш огыл

    умшаш(ке) (ик) чӱчалтышым(ат), шӱраш пырчым(ат) налаш (пышташ, чыкаш) огыл
    не брать (не взять) в рот ни (одной) крошки (ни маковой росинки, ни капли) чего-л.; не есть, не пить

    Кум кече шуэш – умшаш шӱраш пырчым чыкен онал. Н. Лекайн. Будет три дня – в рот ни крошки не брали мы.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    умша

    Марийско-русский словарь > умшашке чӱчалтышымат налаш огыл

  • 12 умшашке чӱчалтышымат пышташ огыл

    умшаш(ке) (ик) чӱчалтышым(ат), шӱраш пырчым(ат) налаш (пышташ, чыкаш) огыл
    не брать (не взять) в рот ни (одной) крошки (ни маковой росинки, ни капли) чего-л.; не есть, не пить

    Кум кече шуэш – умшаш шӱраш пырчым чыкен онал. Н. Лекайн. Будет три дня – в рот ни крошки не брали мы.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    умша

    Марийско-русский словарь > умшашке чӱчалтышымат пышташ огыл

  • 13 умшашке чӱчалтышымат чыкаш огыл

    умшаш(ке) (ик) чӱчалтышым(ат), шӱраш пырчым(ат) налаш (пышташ, чыкаш) огыл
    не брать (не взять) в рот ни (одной) крошки (ни маковой росинки, ни капли) чего-л.; не есть, не пить

    Кум кече шуэш – умшаш шӱраш пырчым чыкен онал. Н. Лекайн. Будет три дня – в рот ни крошки не брали мы.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    умша

    Марийско-русский словарь > умшашке чӱчалтышымат чыкаш огыл

  • 14 умшашке шӱраш пырчымат налаш огыл

    умшаш(ке) (ик) чӱчалтышым(ат), шӱраш пырчым(ат) налаш (пышташ, чыкаш) огыл
    не брать (не взять) в рот ни (одной) крошки (ни маковой росинки, ни капли) чего-л.; не есть, не пить

    Кум кече шуэш – умшаш шӱраш пырчым чыкен онал. Н. Лекайн. Будет три дня – в рот ни крошки не брали мы.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    умша

    Марийско-русский словарь > умшашке шӱраш пырчымат налаш огыл

  • 15 умшашке шӱраш пырчымат пышташ огыл

    умшаш(ке) (ик) чӱчалтышым(ат), шӱраш пырчым(ат) налаш (пышташ, чыкаш) огыл
    не брать (не взять) в рот ни (одной) крошки (ни маковой росинки, ни капли) чего-л.; не есть, не пить

    Кум кече шуэш – умшаш шӱраш пырчым чыкен онал. Н. Лекайн. Будет три дня – в рот ни крошки не брали мы.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    умша

    Марийско-русский словарь > умшашке шӱраш пырчымат пышташ огыл

  • 16 умшашке шӱраш пырчымат чыкаш огыл

    умшаш(ке) (ик) чӱчалтышым(ат), шӱраш пырчым(ат) налаш (пышташ, чыкаш) огыл
    не брать (не взять) в рот ни (одной) крошки (ни маковой росинки, ни капли) чего-л.; не есть, не пить

    Кум кече шуэш – умшаш шӱраш пырчым чыкен онал. Н. Лекайн. Будет три дня – в рот ни крошки не брали мы.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    умша

    Марийско-русский словарь > умшашке шӱраш пырчымат чыкаш огыл

  • 17 ни

    1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;
    2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].
    * * *
    I
    1) част. ні, усилит., ані; ніже́

    ни души́ — ні (ані́) душі́

    ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі

    ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не

    ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже

    2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

    кто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в

    во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь

    как ни на е́сть — хоч би там я́к

    како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

    3) союз ні

    ни..., ни... — ні..., ні

    ни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к

    II

    ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю

    Русско-украинский словарь > ни

См. также в других словарях:

  • рот — рта, предл. о рте, во рту, м. 1. Отверстие между губами, ведущее в полость между верхней и нижней челюстями и щеками до глотки, а также сама эта полость. Раскрыть рот. Слизистая оболочка рта. □ Во рту было сухо и липко. Чехов, Тиф. || Губы,… …   Малый академический словарь

  • по усам текло, в рот не попало — Ср. Были деньги, да взять не успели: по усам текло, да в рот не попало... Островский. Лес. 4, 1. Ср. Тут... не удалось, дом не такой, нельзя было настаивать очень... только что... нам по усам текло, а в рот не попало. Даль. Хлебные дельцы.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • По усам текло, в рот не попало — По усамъ текло, въ ротъ не попало. Ср. Были деньги, да взять не успѣли: по усамъ текло, да въ ротъ не попало... Островскій. Лѣсъ. 4, 1. Ср. Тутъ... не удалось, домъ не такой, нельзя было настаивать очень... только что... намъ по усамъ текло, а въ …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • трезвое (состояние) — трезветь. отрезветь. отрезвиться. протрезветь. протрезвиться. вытрезвиться. проспаться. отрезвить. протрезвить. хмель вылетел [выскочил. вышел] из головы [из башки] у кого. хмель вышибло. трезвый. тверезый (прост). отрезвительный. как стеклышко.… …   Идеографический словарь русского языка

  • Сваты (телесериал) — Сваты …   Википедия

  • Чертопханов, Пантелей Еремеич ("Чертопханов и Недопюскин" и "Конец Чертопханова") — Смотри также Маленький человек, белокурый, с красным, вздернутым носиком и длиннейшими рыжими усами Носил неизменный желтый истасканный архалук с черными плисовыми патронами на груди и полинялыми серебряными галунами по всем швам и остроконечную… …   Словарь литературных типов

  • Грудной ребёнок — I Грудной ребёнок ребенок в возрасте до одного года. Выделяют период новорожденности, продолжающийся 4 нед. после рождения (см. Новорожденный (Новорождённый)) и грудной возраст (от 4 нед. до 1 года). В грудном возрасте ребенок растет и… …   Медицинская энциклопедия

  • Подотряд змеи —         Важнейшим отличительным признаком змей является присущая им подвижность лицевых костей, которая способствует необычайному расширению рта. Многие другие пресмыкающиеся животные имеют, как мы видели, такую же внешнюю форму тела, как змеи.… …   Жизнь животных

  • ЖЕЛУДОК — ЖЕЛУДОК. (gaster, ventriculus), расширенный отдел кишечника, имеющий благодаря наличию специальных желез значение особо важного пищеварительного органа. Ясно диференцированные «желудки» многих беспозвоночных, особенно членистоногих и… …   Большая медицинская энциклопедия

  • СЧАСТЬЕ - УДАЧА — Век протянется, всем (всякому) достанется. День на день не приходит. День на день не приходится, час на час не выпадает. На свете всяко бывает (и то бывает, что ничего не бывает). Гора с горой не сойдется, а человек с человеком (или: а горшок с… …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • МЕТОДЫ ВРАЧЕБНОГО ИССЛЕДОВАНИЯ — І. Общие принципы врачебного исследования. Рост и углубление наших знаний, все большее, и большее техническое оснащение клиники, основанное на использовании новейших достижений физики, химии и техники, связанное с этим усложнение методов… …   Большая медицинская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»